Меню сайту
Міні-чат
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні наш сайт відвідали:
Головна » Файли » ВИХОВНА РОБОТА » ВИХОВНА РОБОТА

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
28.09.2011, 01:18

У своїй роботі я підтримую основні принципи навчально-виховного процесу В.Сухомлинського.

Які це принципи? Кожен з принципів є витікаючим наслідком попереднього принципу. Вони є взаємоповязаними між собою.

1.     Кожна дитина є неповторною особистістю.

2.     Всі діти мають потенціал до навчання. Вони є здібними.

3.     Учні мають нерівні здібності до навчання, але це не протиріччя в дійсності, тому що природно закладена різниця між людьми, особистостями як у фізичному так і розумовому розвитку. І це повинно розумітися і сприйматися як належне. Ми  бажаємо бачити усіх дітей активними, геніальними, які мають високий рівень досягнень, але це неможливо і вчитель повинен підійти до цієї проблеми індивідуально.

4.     Навчати і виховувати індивідуально кожного учня. Частіше це стосується обдарованих і занедбаних дітей. Але є середня ланка, яка також потребує особистої уваги. Наприклад, при виконанні практичних завдань уваги і допомоги потребує кожен. Одному треба просто сказати, що він молодець і впорався добре, іншому потрібен поштовх для того щоб робота розпочалася (підказка), а ще будуть такі учні, яким потрібно особисто і навіть декілька разів пояснювати матеріал.

5.     Підтримувати, розвивати природні задатки; дати можливість показати свій діапазон можливостей. Наприклад, географія є наукою де є можливість знаходити багато цікавої інформації, впроваджувати наукові проекти. Тому учні, які бажають проявити себе можуть бути підтримані вчителем.

6.     Визначення кожного учня особистістю. (Але хочу додати, що при цьому і вчитель є особистістю, який не повинен втрачати своєї гідності. Бо і серед учнів на даний момент є досить не коректні за поведінкою).

7.     Учні повинні отримувати позитив від навчання.   

Вмотивоване навчання – розуміння діяльності – потреба проявити себе – задоволення від результату своєї діяльності.

8.     Навчання через подолання труднощів. Так учні, які самостійно долають труднощі      

в навчанні, краще засвоюють матеріал.

        9.  Самостійно працюючи над матеріалом, дитина застосовує принцип дослідницької

             діяльності, бо їй приходиться сумніватися, пробувати різні варіанти, часто

             застосовуючи обратні дії (від готової відповіді до умови задачі), при цьому

             знадобляться вміння користуватися різними джерелами інформації.

10.Самостійність – основна дорога до дорослості, до формування життєвих

компетентностей, до розвитку особистості.

        11.Оцінка – не покарання, а елемент виховання.

        12.Оцінка потрібно розуміти, вона повинна бути обгрунтованою.

        13.Особистість зростає у колективі, працює серед колективу, так як не буде

             розвиватися нормально будучи абсолютно відірваним від суспільства.

        14.Учень залежить від вчителя. Якщо учитель сильна, яскрава , розумна особистість,

             то слід очікувати як результат такої ж особистості учня.

        15.Навчально-виховний процес – це складна система, в якій беруть участь не тільки

            учитель і учень, а також батьки.

 

             

 

 

Науковість- головна категорія сучасного навчально-виховного процесу. Доведень це не потребує. Усі ми є свідками велетенських кроків науки. Доведення інформації до школяра є багатовекторним. Але домінуючим фактором науковості завжди буде друкована інформація. Книга- головне джерело науковості для школяра. Вона навчає дитину мислити творчо, читати між рядків, переносити себе на місце подій, бути віртуальним дослідником прочитаного.

В. Сухомлинський говорив про те, що без книги немає науки й не може бути всебічного розвитку. З іншого боку процес викладання природничих дисциплін має бути максимально наближеним до довкілля. Тому актуальні є виходи в природу (екскурсії, походи) де дитину треба навчити розуміти природу, спілкуватися з нею, передбачаючи наслідки своєї діяльності і уможливлювати захист довкілля і себе.

Необхідно, щоб кожна дитина замислювалася над явищем чи подією, могла виявляти зміни довкілля, прогнозувати подальший розвиток подій, ставити запитання та шукати самостійну відповідь на них. Відповідальність, стимуляція думок про завтрашній день повинні керувати свідомістю молодої людини. Це є основою екологічного мислення. Дитина має відчувати себе частиною довкілля. Таке ціле сприйняття прийде у дорослому віці, а доки формуються базові основи цих відчуттів.

 

Одна з вимог життя до школи є формування школяра, як активної самодостатньої творчої особистості. В одній із праць В. Сухомлинський зазначив : „Все, що учень може взяти сам, не можна йому давати”. Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. На уроці, вважав Сухомлинський, треба лише заохочувати ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно вибирати шляхи оволодіння матеріалом. Учень повинен сам вміти обробляти матеріал уроку: вчитися його опрацьовувати, занотовувати, використовувати в практичній діяльності.

Яскравим прикладом є використання практичних робіт з географії, природознавства, де учням пропонуються різні види завдань. Деякі завдання я поянюю на прикладах, а деякі залишаю учням на самостійне опрацювання.

 

Уроки географії і природознавства дозволяють застосовувати різн і прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити ознаки об’єктів навколишнього середовища, явищ і процесів природи:

1. Захоплюють і цікавлять учнів моменти на уроках з використанням інтелектуальних змагань:  загадок, логічних ланцюжків,  ігор.     Наприклад: гра „ Вгадай хто я” ( проводиться для 6,7,8 класів при вивченні мандрівників, дослідників материків і океанів і окремо України); робота з логічними ланцюжками ( 5 клас-природознавство: знайти зайве слово і пояснити причину, за якою його треба виключити   Титан – Ганімед – Уран – Місяць ( Уран це планета, а інші є супутниками));  „ Знайди об’єкт за описом”  при вивченні теми        План місцевості   ”,           Визначення географічного положення об’єкта  ”,   „ Визначення географічних координат”.

2. Визначення помилок у тексті . При виконанні практичних робіт у 7 класі.

3. Складання творів-мініатюр: у 5класі-природознавство- тема „ Колообіг води у природі”: твір-мініатюра „Мандрівка Капітошки”, „Пригоди маленької крапельки”; тема „Всесвіт як середовище життя людини”: твір-мініатюра „Моє послання братам по розуму”.

4. Використання пояснювальних малюнків і схем, які створюються на дошці, в зошитах поступово, щоб учні могли побачити „еволюціонування” певного процесу, явища природи. Наприклад, рух барханів, при вивченні плану місцевості створення плану за описом, креслення маршрутів руху на місцевості, зображення форм нерівностей поверхні місцевості, у 6-7 класах рухи літосферних плит і походження сучасних материків і океанів, рух води в океані і т.д.  Такі малюнки сприяють формуванню у учнів нормального поступового сприйняття утворення обєкту чи дії процесу чи явища.

 

Ідеї вчителів- новаторів, носіїв ідей В. Сухомлинського давно і успішно впроваджуються в педагогічну практику. Хоча і пройшов достатній час як існують поради Сухомлинського, але його методи знову і знову вертають педагогів у русло розвитку особистості гармонійної , розвиненої духовно і природно.

 

Категорія: ВИХОВНА РОБОТА | Додав: basted
Переглядів: 2335 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Посилання на сайт
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz