НООСФЕРА. ЕВОЛЮЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО МІСЦЕ ЛЮДИНИ В ПРИРОДІ. МАСШТАБИ Й НАСЛІДКИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
В. І. Вернадський ще в першій половині XX століття передбачав, що біосфера розвинеться в ноосферу (термін запропонував 1927 року французькі вчені Е. Леруа та П. Тейяр де Шарден). Спочатку В. І. Вернадський розглядав ноосферу (від грецьк. ноос — розум) як особливу «розумову» оболонку Землі, що розвивається поза біосферою. Але згодом він дійшов висновку, що ноосфера — це певний стан біосфери, за якого розумова діяльність людини стає визначальним фактором її розвитку. Зокрема, він зазначав, що біосфера переходить у новий етап — ноосферу — під впливом наукової думки й людської праці.
Отже, ноосфера — це якісно нова форма організації біосфери, яка формується внаслідок її взаємодії з людським суспільством і передбачає гармонійне співіснування природи й людини.
Вчення Вернадського про ноосферу включає чотири основні положення:
1. Ноосфера — історично останній стан геологічної оболонки біосфери, що перетворюється діяльністю людини.
2, Ноосфера — сфера розуму і праці.
8. Зміни біосфери обумовлені як свідомою, так і підсвідомою діяльністю людини.
4. Розвиток ноосфери пов'язаний з розвитком соціально-економічних факторів.
Ноосфера відрізняється від попередніх станів біосфери величезною швидкістю свого розвитку. Згідно з концепцією ноосфери, людство перетворилося на найпотужнішу геологічну силу на планеті. Вернадський підкреслював, що протягом останніх 500 років воно освоїло нові форми енергії — парову, електричну, атомну — і навчилося використовувати майже всі хімічні елементи. Людство освоїло всю біосферу й одержало набагато більшу, порівняно з іншими організмами, незалежність від навколишнього середовища. Наукова думка й діяльність людини змінили структуру біосфери: незаймана природа швидко зникає, з'являються нові екосистеми та ландшафти — міста, культурні землі, для яких характерні простіші угруповання організмів.
За ступенем трансформації людською діяльністю екосистеми поділяються на такі види:
• природні — у промислово розвинутих країнах екосистем, не захоплених людською діяльністю, майже не залишилося, хіба що в заповідниках;
• антропогенно-природні — лісові насадження, луки, ниви хоча й складаються майже винятково з природних компонентів, але створені й регулюються людьми;
• антропогенні — переважають штучно створені антропогенні об'єкти й, крім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов. Прикладом є міста, промислові вузли, села (у межах забудови), кораблі тощо.
Практична робота № 1
Тема роботи. Аналіз особливостей
історичних етапів взаємодії суспільства та природи
Мета роботи: провести аналіз особливостей історичних етапів
взаємодії суспільства і природи.
Обладнання
й матеріали: підручник, стор. 31
Хід роботи
За підручником, §8, заповнити
таблицю.
Зробити висновки, відповівши на
запитання:
1) Який історичний етап відзначився
значним впливом людини на природу? Із чим це пов’язано?
2) Як ви розумієте слова В.Вернадського: «У геологічній історії біосфери перед
людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде
застосовувати свій розум для самознищення»? Наведіть приклади використання
людством свого розуму для самознищення.
V. Домашнє завдання
§ 7,8; закінчити практичну
роботу.
|